- крадений
- [кра/деинией]
м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
крадений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до красти. || у знач. прикм. || у знач. ім. кра/дене, ного, с. Чужі речі, привласнені таємно. Скупка краденого … Український тлумачний словник
крадений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
крадений — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до красти … Словник лемківскої говірки
обікрадений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обікрасти. || обікра/дено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
обікрадений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розікрадений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
хапаний — а, е, розм. 1) Привласнений таємно; крадений. || у знач. ім. ха/пане, ного, с. Чужі речі, привласнені таємно. 2) Який робиться наспіх, швидко; поспішний … Український тлумачний словник
викрадений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
хапаний — прикметник крадений; який робиться наспіх розм … Орфографічний словник української мови
лице — речовий доказ, крадений предмет чи предмети … Зведений словник застарілих та маловживаних слів